Правила утримання бджіл в населених пунктах
Loading...
Як утримувати бджіл в населених пунктах
Правила утримання бджіл в населених пунктах: ветеринарно-санітарні.
Багато бджолярів часто задаються питаннями, чи можна тримати бджіл на дачах і присадибних ділянках, чи зможуть вони жити і працювати в таких умовах і як поставляться до цього оточуючі.
Правила утримання бджіл в населених пунктах, запропоновані Міністерством сільського господарства України, визначили основні заходи гігієни і профілактики для захисту приватних бджільницьких господарств від інфекційних та інвазійних захворювань.
Ветеринарно-санітарні правила на пасіці
Для того щоб уникнути виникнення хвороби, необхідно дотримуватися ветеринарно-санітарні правила щодо утримання бджіл на пасіці в житловому масиві.
Благополучна ситуація по захворюваннях повинна підтверджуватися лабораторними дослідженнями, проведеними два рази в рік, а також регулярними оглядами ветлікаря, документально зафіксованими у ветеринарному паспорті пасіки.
Перш ніж почати облаштування пасіки в сільській місцевості, на дачній або присадибній ділянці, необхідно провести наступні заходи:
- При покупці бджолопакетів або повноцінної сім’ї перевірити всі санітарні документи пасіки, в тому числі ветеринарне свідоцтво з відміткою ветеринарного фахівця, які повинен надати продавець.
- Навіть якщо всі документи в порядку, все одно слід профілактично обробити сім’ї від захворювань: аскосферозу, американського гнильцю й кліщової поразки. Обробка проводиться строго за інструкцією.
Такі заходи захистять бджіл від хвороб, дозволять посилити сім’ї і не дадуть комах втратити товарний вигляд.
Гігієнічні вимоги до облаштування пасіки
Місце для розміщення особового бджолохозяйств в приватному секторі має бути вибрано з урахуванням всіх біологічних особливостей життєдіяльності цих комах:
- Пасіка повинна бути влаштована на відстані більшій, ніж 3 км, від підприємств, що займаються переробкою цукрових продуктів, і зон, які схильні до обробці отрутохімікатами та гербіцидами.
- За правилами утримання бджіл при влаштуванні пасік в населених пунктах не повинна здійснюватися в місцях, близьких до проїжджої частини, в багатолюдних місцях.
- Бджіл, що містяться на присадибній ділянці, бажано розмістити подалі від великих громадських бджільницьких підприємств, на відстані не менше п’яти кілометрів, щоб комахи не передавали один одному хвороби, а також щоб уникнути крадіжки.
- У стаціонарних пасіках на присадибних ділянках бджоли повинні бути надійно захищені від проникнення тварин. Для цього територія оточується щільним парканом і живоплотом садових дерев.
- Найкраще пасіку розміщувати в місці, ізольованому від вітрів лісовим масивом, поруч необхідна наявність джерела води і хорошого під’їзду.
Санітарно-гігієнічні заходи для профілактики захворювань
Підготовка хорошого корму і забезпечення їми бджіл цілий рік дозволить підтримувати сім’ї сильними, здоровими і розвиненими.
Тому потрібно постійно працювати над цим: вирощувати більше квітучих медоносів, які будуть рясно давати бджолам якісний пилок і нектар.
Можна висадити поруч з пасікою кущі верби козячої або ліщини.
Ранньою весною ці рослини найкраще допоможуть бджолам відновити сили після зимівлі.
Ретельний підбір племінного складу також буде підтримувати силу сім’ї.
Необхідно вибирати породи, стійкі до захворювань.
Регулярна дезінфекція вуликів сприяє запобіганню багатьох інфекційних захворювань бджіл.
Корпуси, рамки та інші дерев’яні деталі вуликів чистять і обробляють дезінфікуючими розчинами.
Проводять сортування стільників, які придатні – чистять і дезінфікують, непридатні видаляють і переплавляють.
Навесні виробляють укомплектування корпусів з попередньою дезінфекцією їх спецрозчинами. Це профілактична дезінфекція.
В процесі роботи проводять поточну дезінфекцію. Після огляду сім’ї дезінфікують використовувані інструменти: стамеску, ніж, димохід, ящик для перенесення, лицьову сітку.
Для дезінфекції застосовують пари і розчини формаліну і хлораміну, розчини оцтової та мурашиної кислоти.
Взимку необхідно зібрати зразки бджіл і віднести на аналіз в лабораторію ветеринарної медицини, а влітку для дослідження відправити зразки бджолиних стільників.
При виявленні захворювань ветеринарний лікар визначає необхідний порядок лікування та заходи для усунення хвороби.
Ветеринарно-санітарні заходи на пасіці в населеному пункті при виявленні інфекційного або інвазивного захворювання:
Якщо лікар виявить збудників інфекцій на пасіці, то буде призначено відповідне лікування із застосуванням потрібних ліків, а також обробка всіх деталей і устаткування.
При виявленні захворювань на сусідній пасіці лікар обмежує кочівлі всіх пасік цього району для того, щоб запобігти перенесення інфекції з однієї пасіки на іншу.
При виявленні захворювань в одній родині вона відділяється в спеціальний ізолятор, в якому створюються умови для лікування.
На кожній пасіці повинна бути аптечка з необхідними ліками від поширених захворювань.
Увага! Ветеринарний лікар в населеному пункті повинен тримати під повним контролем проведення всіх лікувальних заходів, стежити за виконанням заходів профілактики, а також за дотриманням всіх норм гігієни на пасіці.
Отже, утримання бджіл в населених пунктах передбачає створення їм особливих умов.
Перш за все необхідно забезпечувати їх медоносами для збору якісного корму, особливо в період весняного розмноження і зимівлі, своєчасно відкачувати з вуликів падевий мед, так як він непридатний для харчування, утримувати їх в хороших, чистих вуликах і своєчасно проводити профілактичні роботи.
