Бджільництво за кордоном
Loading...
Промислове бджільництво за кордоном.
У Російській імперії промислове бджільництво почало розвиватися ще в ХIХ столітті з появою першої масштабної найбільшої в світі пасіці на 10 тисяч бджолосімей.
При ній була організована школа бджільництва, в яку приїжджали вчитися з різних країн світу.
Промислове бджільництво в США
Спеціалізується бджільництво в США в наступних напрямках: розведення порід, виробництво меду і запилення.
В Америці бджільництво добре розвинене:
- промислових пасік з кількістю бджолосімей ≥ 500 штук – близько 3 тисяч;
- пасік з кількістю бджолосімей 50-500 штук налічується близько 30 тисяч;
- бджолярів-любителів з кількістю сімей ≤ 50 – майже 200 тисяч.
Цікаво, що доходи власників промислових пасік в США складаються на 2/3 з прибутку від реалізації меду, а на 1/3 з прибутку від запилення сільгоспкультур – бджіл для цього здають в оренду.
Пасіка вважається нерентабельною, якщо її напрямок діяльності – це виробництво продуктів бджільництва.
При вивезенні бджіл на поле в період цвітіння пасіка отримує надбавку за кожну бджолосім’ю в розмірі вартості 20 кг меду.
Американські промислові пасіки мають чітку спеціалізацію, всі процеси з великими затратами (наприклад, відкачка меду, навантаження-розвантаження вуликів для виїзду на кочівлю і т.д.) механізовані й автоматизовані, тому продуктивність їх дуже висока – на одного бджоляра доводиться до півтора-двох тисяч бджолосімей.
До відома, в США промислові пасіки щорічно виробляють близько 110 тис. ьонн меду або в перерахунку на 1 особу – 0,5 кг, при цьому споживають 0,67 кг.
Читайте: Підйомник для вуликів своїми руками.
В середньому, одна бджолина сім’я виробляє 20 кг меду, тоді як в Канаді – 40 кг.
Промислове бджільництво Канади
Перші бджоли потрапили в Канаду більше 250-ти років тому. Розводили їх в солом’яних вуликах-сапетках.
Зараз в Канаді налічується близько 10 тисяч бджолярів і близько 600 тисяч бджолиних сімей.
В основному, на промислових пасіках Канади виробляється мед – щорічно його одержують до 33 тис. тонн, половина експортується в США.
За якістю меду строго стежить Канадське агентство з контролю за продуктами харчування.
Середній розмір канадської промислової пасіки становить близько 2 тисяч бджолиних сімей.
Робота на великих пасіках повністю автоматизована.
Значну частку прибутку бджолярі Канади отримують від запилення полів, зокрема, ріпакового, а на півдні країни – плантацій плодових дерев в садах, ягідних кущів – малини і брусниці.
При запиленні за 1 вулик платять 150 канадських доларів.
Готову медову продукцію промислових пасік Канади продають оптовим покупцям.
Також читайте: Постановка другого корпусу на вулик.
У всьому світі канадський мед цінується досить високо, має відмінні відгуки і продається за хорошою ціною.
Бджільництво у Франції
У Франції офіційно зареєстровано близько 70 тисяч пасік, що діляться на дві категорії: любителі, які мають до 150 бджолосімей – це 97% всіх бджолярів, інші – професіонали.
Промислові пасіки (їх всього 3%) виробляють 50% товарного меду в країні, щорічно – до 1,6 тисячі тонн меду.
Франція є центром бджільництва в Європі.
Бджільництво Нова Зеландія
200 тисяч бджолосімей Нової Зеландії виробляють 6 тисяч тонн щорічно, це майже 30 кг з кожної сім’ї.
Продуктивність промислових пасік дуже висока, і бджоляр обслуговує пасіки, переїжджаючи з однієї на іншу на машині.
В основному, в Новій Зеландії виробляють евкаліптовий мед, дуже цінний за своїми цілющими якостями, з гіркуватим смаком і специфічним ароматом.
Читайте: Фарбування вуликів: як та чим.
У країні виробляється на одну людину 1,8 кг меду при споживанні 1,6 кг.
Бджільництво Австралія
Австралійське бджільництво знамените тим, що завдяки зусиллям санітарно-ветеринарних служб в країні немає вароатозу і набагато менше, ніж в інших країнах, поширені інші бджолині хвороби і паразити.
80% австралійського меду становить евкаліптовий. Одна сім’я виробляє до 39 кг меду, а в деяких західних районах Австралії продуктивність бджолосімей становить 200 кг.
В Австралії існує жорсткий контроль якості меду на присутність в ньому антибіотиків.
У 2013 році трапилася посуха в Австралії, після цього різко скоротилася кількість сімей, а виробництво меду зменшилася наполовину.
Підводячи підсумок
Можна відзначити, що виробництво меду в промислових масштабах залежить від економічних, політичних, соціальних проблем держави і в чималому ступені від кліматичних аномалій, що виникають час від часу в тій чи іншій країні.
