Акарапідоз
Loading...
Акарапідоз бджіл: ознаки, лікування, профілактика, препарати.
Етіологія
Акарапідоз (акароз) бджіл – інвазійнна хвороба дорослих особин, супроводжувана поразкою їх органів дихання, наступним сильним ослабленням організму і закінчується загибеллю комах.
Викликається паразитом Acarapis woodi – дуже дрібним кліщем, який потрапляє в організм бджіл через грудні дихальця. Потім він проникає в першу пару грудних трахей, прикріплюється до них і починає харчуватися гемолімфою.
Селитися кліщ може і біля основи крил, проколюючи хітин в тому місці, де він тонше і слабкіше. Через деякий час самки кліща починають розмножуватися, відкладаючи кілька яєць на поверхню ураженого органу.
Проходить 5 днів і з них виходять личинки, які перетворюються спочатку в німфу, а далі в доросла комаха. Повний цикл розвитку займає 2 тижні, загальна тривалість життя – 1,5 місяця. Посилено розмножуючись, кліщ руйнує тканини трахей, приводячи до утворення на них некротичних вогнищ.
Уражені дихальні трубки через згорнулася на їх поверхні гемолімфи, продуктів життєдіяльності і трупів паразитів, стають не еластичними і втрачають можливість пропускати кисень до тканин і органів бджоли.
При значному збільшенні популяції кліщів (на одному комасі в момент найвищого розплоду може налічуватися більше 150 штук особин), вони здатні заповнювати весь просвіт трахей, що призводить до утруднення дихання бджіл або повної його неможливості, відповідно, до загибелі.
Джерелом зараження акарапідозом завжди є тільки живі бджоли, так як поза тілом комах кліщі нежиттєздатні і самі по собі існувати не можуть. Ті з них, що знаходиться в живому стані всередині вулика на сотах, без господаря зберігаються тільки дуже нетривалий час.
Мертві бджоли теж не несуть ніякої загрози. Паразити, що знаходяться в їх трахеях, швидко втрачають життєздатність і вмирають.
Поширюється хвороба від заражених комах до здорових в основному при покупці нового бджолиного матеріалу невідомої якості, який не пройшов попередню ветеринарну перевірку і не отримав відповідного свідоцтва.
Безконтрольний продаж бджіл з неблагополучних по акарапідозу пасік – один із головних шляхів поширення захворювання. Передача збудника може відбуватися також при об’єднанні погано розвиваючих або ослаблених бджолиних сімей, підсадженні заражених маток.
Також причиною зараження акарапідозом можуть стати рої, блукаючі або особини які крадуть, передають кліщів здоровим бджолам при тісному контакті з ними.
Як розпізнати хворобу
Акарапідоз – тривала та хронічна хвороба. Розвивається вона повільно і поступово. З моменту зараження перших бджіл до піку захворювання проходить близько 3-5 років.
Початкова стадія в більшості випадків протікає приховано, тому в цей час будь-які істотні зміни в бджолиної сім’ї практично непомітні.
Потім слідує гостра форма, явні ознаки якої виявляються при зараженні від третини до половини всіх її членів бджолиної сім’ї.
Загальні симптоми, які можна спостерігати при зараженні акарапідозом великої кількості комах можна охарактеризувати приблизно так:
- Бджоли в період зимівлі сильно турбуються, утворюють нещільний пухкий клуб, окремі екземпляри вилітають з вулика назовні і дуже скоро вмирають.
- Збільшується кількість підмору в заражених вуликах. У загиблих бджіл спостерігаються збільшене черевце.
- На стінках вуликів видно плями рідких фекалій.
- Ранньою весною під час першого обльоту або після затяжного нельотного періоду влітку нездорові комахи повзають біля вулика на землі або їх можна побачити на прилітній дошці.
- Вони постійно намагаються злетіти, але тут же падають, не в змозі нормально піднятися в повітря.
- Крила у багатьох з них неправильно складені або розставлені в сторони (раскриліца), що відбувається через переродження і патологічного зміни в результаті хвороби грудних м’язів. Такі комахи збираються в купки і вмирають.
Перераховані симптоми не специфічні і якихось особливих зовнішніх ознак, що відрізняють цю хворобу від інших бджолиних хвороб, акарапідоз не має. Видно що бджоли хворі, але на підставі одних лише спостережень за станом бджолиної сім’ї правильно визначити хворобу не вийде.
Точний діагноз можна отримати тільки методом мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу, взятого у бджіл, підозрюваних на акарапідоз.
При розтині таких комах можна помітити, що уражена трахея покрита жовто-коричневими або чорними плямами, які часто зливаються, а сама трахейна трубка нетривка і легко ламається. У порожнині трубки перебувати велика кількість живих кліщів, личинок і їх виділень.
Після виявлення кліща на пасіку і територію, яка її оточує, в обов’язковому порядку накладають карантин тривалістю не менше року від моменту виявлення хвороби.
Бджолині сім’ї, в яких бджоли вже масово страждають від кліща, краще за все знищити.
Зробити це можна шляхом обкурювання інфікованих бджіл сірчистим газом або формаліном з подальшим їх спалюванням. Що залишився при цьому розплід ліквідованих комах цілком безпечний, тому що його можна сміливо використовувати в здорових бджолиних сім’ях.
Вулики, які раніше займали уражені сім’ї, а також рамки з них можна використовувати вже через тиждень, також як і вживаний для роботи інвентар.
Лікування акарапідозу
Бджолині сім’ї, де акарапідоз ще не досяг загрозливих розмірів, знищувати недоцільно, краще спробувати їх вилікувати. Заходи, спрямовані на знищення кліщів, здійснюють з початку травня і в разі потреби до кінця серпня.
Обробку проводять лікарськими препаратами в аерозольній формі. Для цього застосовують ефірсульфонат, етілдіхлорбензілат, фольбекс і тедіон.
Робиться це так:
- Перед початком обробки потрібно видалити з вулика крайні рамки, так щоб утворилося трохи вільного простору між вставною дошкою і останньої гніздовий рамкою. Зверху рамок слід покласти щільний папір, наявні в вулику щілини замазати рідкою глиною або просто заклеїти тієї ж папером. Лікування повинно проводиться у вечірні години після повернення робочих бджіл.
- Одну картонну смужку (разову дозу лікарського засобу, розраховану на одну середньої сили сім’ю) слід зміцнити на дроті і підпалити. Тліючий кінець смужки вводиться в льоток вулика. Льотковий отвір закривають. Ліки залишають там на деякий час.
- Якщо препарат для лікування бджіл є в таблетках, наприклад, до таких належить тедіон, то його слід підпалити і помістити на металевій пластинці в отвір так, щоб вона досягла середини вулика.
Тривалість обкурювання залежить від лікарського препарату. Час обробки тедіон становить не менше п’яти годин, ефірсульфонат – близько двох.
Етілдіхлорбензілат досить протримати в вулику одну годину, а фольбекс і того менше – пів години.
Коли обробка закінчена, вічко відкривають, знімають папір і отвори для вентиляції в кришці.
Обкурювання усіма засобами, крім фольбекса, проводять як мінімум 8 разів при цьому інтервал між процедурами складає тиждень.
Обробку фольбексом проводять через день. Робити це потрібно не менше ніж 10 раз.
Що ще може допомогти:
- Хороший ефект в боротьбі з акарапідозом надає препарат акарасан. Обробку проводять вранці і ввечері, опускаючи по одній смужкі в кожен неблагополучний вулик. Навесні обкурювання проводять до першого обльоту, восени – відразу після викачування меду.
- Для лікування бджіл від акарапідозу навесні і восени можна використовувати також кристалічний ментол. Пакетик із засобом просто лягає на дно проблемного вулика. Є дані, що поширюються пари ментолу негативно впливають на працездатність бджіл, тому використовувати його потрібно з обережністю. Тримати його там слід протягом 1,5 місяців.
- Деякі бджолярі користуються парами концентрованої мурашиної кислоти. Обкурюють вулик по три рази три дні поспіль, витримуючи часовий проміжок між ними в 6-7 днів.
Ефективність проведених лікувальних заходів визначають в ветлабораторії проведенням мікроскопічного аналізу особин з оброблених вуликів.
Якщо проба дає позитивні результати, тобто виявляється присутність кліща, курс лікування продовжують аж до повного зникнення паразита.
Профілактика акарапідозу
Щоб не допускати на пасіці поширення акарапідозу, слід проводити наступні попереджуючі це захворювання заходи: Тільки що придбані нові пакети бджіл потрібно спочатку залишати в карантині в спеціально відведених для цього вуликах.
Якщо зі здоров’ям у них все в порядку, тоді можна селити їх між іншими комахами. Не допускати роїння, щоб бджоли з різних вулику не могли спілкуватися один з одним.
Стежити за бджолами-злодійками і під час припиняти випадки бджолиного злодійства, тому що контакт хворих комах зі здоровими може відбуватися і таким чином.
Замінювати маток в заражених сім’ях на нових. Стимулювати навесні перший обліт бджіл. Забезпечити їх доброякісним кормом в достатній кількості. Як можна раніше проводити осінню годівлю бджіл.
Поширення акарапідозу на пасіках можна порівняти зі справжнім лихом. Складність діагностики і прихованість перебігу захворювання доповнюється ще й тим, що самі бджоли погано реагують на багато лікарських препаратів і разом з кліщем можлива загибель і деякої кількості комах. Тому краще його не допускати.
Відео
1 Response
[…] акарапідоз; […]